10 заповідей для батьків від Януша Корчака
Не очікуй, що твоя дитина буде такою, як ти, чи такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншій людині, та – третій, і це незворотній закон вдячності.
Не спрямовуй на дитину свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й проросте.
Не стався до проблем дитини звисока. Життя дано кожному по силах, і будь впевнений – у неї воно не менш важке, ніж у тебе, а може бути, і важче, оскільки у неї нема досвіду.
Не принижуй!
Не забувай, що найважливіші зустрічі людини – її зустрічі з дітьми. Звертай увагу на них – ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
Не муч себе, якщо не можеш зробити чогось для своєї дитини, просто пам’ятай: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все можливе.
Дитина – це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не лише плоть від плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, котру Життя дало тобі на зберігання і розвиток в ньому творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, а душа, котру дано тобі на зберігання.
Вмій любити і чужу дитину. Ніколи не роби чужій дитині того, чого не хотів би, щоб робили твоїй.
Люби свою дитину будь-якою – не талановитою, невдалою, дорослою. Спілкуючись з нею – радій, тому що дитина – це свято, яке поки що з тобою.
І ще: Не змушуй своїх дітей йти по твоїх стопах, оскільки вони народились у зовсім іншому від твого світі.