Сьогодні Україна вшановує подвиг учасників Революції Гідності та відзначає День Героїв Небесної Сотні. Цього дня 2014 року у Києві на вулиці Інститутській силові підрозділи режиму Януковича розстрілювали протестувальників. Загиблих під час протестів назвали «Небесною Сотнею».
Час тільки підтверджує, що ті події хоч і були трагічними, але зовсім не марними. Вони показали всьому світу прагнення українців до європейських цінностей та небажання залишатись під російським впливом.
Події в Києві, спрямовані проти режиму тодішнього президента Януковича, затьмарили не менш важливі протестні акції в регіонах, які надавали постійну матеріальну та кадрову допомогу столичному Майдану. Так, з Білої Церкви, було відправлено сотні автобусів з протестувальниками, передано значну кількість коштів, побутових речей, продовольства, палива тощо. З цією метою було сформовано штаб Білоцерківського майдану, який крім перерахованих акцій інформував містян про перебіг подій у столиці та регіонах, здійснював тиск на місцеву владу з тим, щоб не допустити відправку до столиці антимайданівських сил, так званих «тітушок».
Для того, щоб дослідити події, що мали місце в період з кінця листопада 2013 р. по березень 2014 р. Бурлака Сергій Іванович, керівник гуртка «Історичне краєзнавство», що діє в Білоцерківському академічному ліцеї «Мала академія наук» запропонував гуртківцям взяти участь у проєкті «Усні свідчення учасників Білоцерківського майдану: 10 років потому». Всього було опитано 8 осіб. Найбільше праці доклав учень 11-Б класу Владислав Печенюк. Він брав участь у конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт «Малої академії наук України», а також став переможцем першого етапу конкурсу «Об’єднаймося ж, брати мої!». На зустріч до ліцеїстів цього дня завітали Олександр Дмитрович Мамалига, фахівець відділу спортивно-масової роботи комунального закладу «Спорт для всіх», керівниця штабу Білоцерківського Майдану Ірина Савченко-Кісельова, викладачка іноземних мов, і поділилися своїми спогадами.
Робота над цим проєктом допомогла ліцеїстам краще зрозуміти мотивацію участі людей в акції. На прикладі Майдану простежуються риси формування громадянського суспільства, здатного рішуче впливати на різні сфери суспільного життя в країні. Його учасники сприймали Майдан як народне віче, покликане взяти на себе у критичні моменти відповідальність за долю держави.
Зараз, після одинадцяти років війни і особливо після початку повномасштабної її фази, здавалося б, пам’ять про Небесну Сотню могла потьмяніти на тлі тисяч наступних загиблих борців за Незалежність. Проте, це не так, − відповіді опитаних нами учасників Білоцерківського майдану засвідчують, що саме повномасштабне вторгнення Росії ще більше переконало їх у важливості Революції Гідності та усього, що тоді українці відстояли ціною життів цих героїв.